Ярослав «Карабас» Мамулієв - фанат футбольного клубу "Миколаїв", представник колективу «Corsars».

Ярослав В'ячеславович Мамулієв народився 16 жовтня 2003 року в місті Миколаєві. Навчався в школі №31, після чого вступив до ліцею №10, де навчався на кухаря-кондитера, але в шкільні і студентські роки бачив себе тільки в спорті або військовим. Відвідувати першу секцію з дзюдо почав у 6 років, а в 9-ть - захопився футболом.

Далі були бокc та змішані єдиноборства. Вже в юнацькому віці виступав на змаганнях з ММА, але головним спортивним захопленням стало регбі. Також багато часу приділяв заняттям з джиу-джитсу та велоспорту.

Так як мама працювала кухарем МФК "Миколаїв", з дитинства Ярослав проводив багато часу на стадіоні, спілкувався із футболістами та вболівав за них на кожній грі. З того часу в родині зберігаються шарф, м'яч та форма, подаровані йому одним з гравців.

В 2020 році почав підтримувати МФК "Миколаїв" на фанатському секторі. Входив до складу колективу «Corsars». Відвідував домашні та виїзні матчі клубу.

В цивільному житті Ярослав багато часу присвячував регбі. Виступав за команду "Вітовка", де був одним з кращих гравців. Тренери завжди ставили його в приклад, наголошуючи: - "Потрібно бути таким як Ярік".

Паралельно з цим, ближче до 2022 року, разом із однодумцями створили добровольче формування «Авангард», постійно вдосконалюючи свою військову майстерність.

Коли ж почалося широкомасштабне вторгнення, Ярослав став до зброї в складі 123-ї окремої бригади ТрО. На той момент йому було лише 18 років. Брав участь у бойових діях на Південному напрямку, зокрема в Херсонському контрнаступі. За рік перевівся до 78-го полку десантно-штурмових військ «Герць».

Вже незабаром «Карабас» вирушив на Запорізький напрямок. Перебуваючи в складі ДШВ зазнав контузії, але не дочекався закінчення лікарняного та повернувся до служби.

За спогадами рідних, Ярослав ніколи не розповідав про важкі умови, а мамі переказував все так, наче "був на курорті". Був завжди спокійним та добрим.

Ярослав Мамулієв загинув 26 липня 2023 року під час виконання бойового завдання в околицях Роботиного (Запорізької обл). Влучання міни в окоп не залишило йому з побратимом шансів. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

Вічна шана Герою!

‍