Владислав «Чорномор» Чорноморець - фанат футбольного клубу "Дніпро".

Владислав Андрійович Чорноморець народився 9 серпня 2000 року в місті Дніпро (колиш. Дніпропетровськ) в родині залізничників. Навчався в школі №123, згодом здобував спеціальність в Дніпровському фаховому коледжі залізничного транспорту і транспортної інфраструктури. Головними дитячими та юнацькими захопленнями були шахи, комп'ютерні ігри та футбол, в який грав найчастіше на позиції воротаря.

Першим виїздом Владислава за "Дніпро", як і в більшості його одноклубників, була подорож до Запоріжжя. На той час йому було 16 років і батьки в інше місто не відпускали. Cказавши вдома, що гуляє з друзями, потайки поїхав підтримувати команду.

Друзі з сектору пригадують історію про те, як Владислав вперше знайомився зі старшими одноклубниками. Ті не могли повірити, що його прізвище насправді Чорноморець, адже так називається один з найбільш принципових суперників "Дніпра". Тоді ж вирішили, що краще буде «Чорномор».

В цивільному житті Владислав працював помічником машиніста електропоїзда у Дніпровському моторвагонному депо. Мав мету працювати машиністом поїзда в Укрзалізниці, продовживши таким чином династію.

В 2020 році був призваний на строкову військову службу в рідному місті, після закінчення якої підписав контракт із ЗСУ. Перебуваючи на службі, знаходив час на відвідування футбольних матчів, останнім з яких був поєдинок збірної України проти Франції на НСК «Олімпійський» в 2021 році.

Повномасштабне вторгнення Владислав зустрів в одній з в/ч столиці. Згодом був переведений до 39-ї бригади повітряних сил тактичної авіації, де служив на посаді стрільця-зенітника, охороняв кордони країни на Півночі. В листопаді 2023 року був відряджений до 36-ї бригади морської піхоти.

Під час боїв за н.п. Кринки (Херсонської обл) був важко поранений, коли намагався своїми силами врятувати пораненого побратима. Після лікування та реабілітації повернувся в стрій. Брав участь у важких боях в Харківській обл, зокрема у Вовчанську. Відзначився знищенням ворожого БпЛА "Ланцет", а також проявляв мужність та відвагу під час безпосередніх зіткнень з ворогом.

За спогадами побратимів та рідних, під час перебування на фронті «Чорномор» ніколи не скаржився на складнощі, завжди намагався підтримувати всіх довкола, а посмішка не сходила з його обличчя.

Владислав Чорноморець загинув 5 липня 2024 року в районі н.п. Стариця (Харківської обл), потрапивши під мінометний обстріл. Похований на Таромському кладовищі рідного міста. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Вічна шана Герою!

‍

No items found.
No items found.
No items found.
Вічна шана Герою!