Ігор «Шкєт» Соловйов - фанат футбольного клубу "Зоря" (Луганськ).

Ігор Олександрович Соловйов народився 23 жовтня 1999 року в місті Довжанськ (колиш. Свердловськ, Луганської обл). До п'ятого класу навчався у місцевій школі №6, після чого вступив до Кадетського корпусу ім. І.Г. Харитоненка в місті Суми, а в подальшому продовжив навчання в Луганській гімназії №60. З першого класу займався плаванням та футболом. Від самого дитинства прагнув перемагати та бути першим. Батьки згадують, як на перших змаганнях з плавання в шестирічному віці посів друге місце, а коли вийшов з басейну - порвав грамоту.

З дитинства дуже любив тварин, тому пішов навчатися до кінологічного коледжу за професією "Кінолог". У Луганську грав у футбол в одній з місцевих команд. Намагався приділяти улюбленому виду спорту якомога більше часу. Грав всюди, де тільки було можливо. Під час подій Революції Гідності та початку війни на сході України - ще вчився у школі, а згодом у коледжі. Ігоря дуже хвилювало, що його рідна Луганська область була окупована країною-агресором. Тому він мріяв, аби на цій території якнайшвидше замайоріли жовто-блакитні прапори. Ще з 2015 року він почав замислюватися над тим, аби вступити до лав "Азову".

Близькі згадують Ігоря, як комунікабельну та відкриту людину. Умів дружити, був уважним до людей та віддавав перевагу діям та руху. Прагнув до самоствердження та самостійності, активно відстоював власні позиції. Мав розвинуте абстрактне мислення, був кмітливим і оперативно приймав рішення, завжди намагався розвивати не лише тіло, а й інтелект. В 2019 році переїхав до Києва та почав відвідуватися фанатський сектор луганської "Зорі". Незабаром втілилась у життя мрія кількох попередніх років - в 2020 році «Шкєт» став бійцем "Азову".

Початок повномасштабного вторгнення зустрів у Маріуполі. За можливості виходив на зв'язок із батьками. Останнє повідомлення з оточеного міста вони отримали 20 березня, а 11 квітня 2022 року Ігор Соловйов загинув під час боїв внаслідок уламкового поранення в живіт, яке виявилося несумісним з життям. Звістку про смерть захисника України його рідні отримали тільки 24 квітня. Наступного дня нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

В березні 2023 року відбулася презентація книги "Маріуполь. Книга хоробрих" авторства захисника «Азовсталі» Руслана «Давіда». На її сторінках автор згадує свого побратима: - "В той день, коли Граф був смертельно поранений, отримав важкі поранення також і боєць із позивним «Шкєт». Я побачив, як хлопці з його групи принесли на нашу позицію тіло, яке не подавало жодних ознак життя. І це був саме він - завжди усміхнений хлопець, з яким я познайомився в перший день мого перебування в Маріуполі... Про «Шкєта» в мене залишились тільки тепли спогади, я знав його не дуже давно, але ми швидко знайшли спільну мову. Він був майже наймолодшим серед нас. Все життя в нього було попереду, він міг опанувати безліч професій, але місто смерті під собою назавжди поховало молодого воїна...".