Руслан «Обломов» Куруляк - фанат футбольних клубів "Динамо" (Київ) та "Полісся" (Житомир).

Руслан Геннадійович Куруляк народився 30 жовтня 1989 року в місті Житомир. Шкільні роки його пройшли в класах місцевого ліцею №19. В дитинстві захоплювався футболом та легкою атлетикою. З юнацького віку мав патріотичні погляди та тверді переконання, які був готовий відстоювати в разі потреби. В середині 2000-х активно брав участь в заходах, що їх організовувала патріотична молодь Житомира.

З 18 років Руслан брав участь в організації та проведенні патріотичних заходів у Житомирі.  Разом з однодумцями проводили марші пам’яті Степана Бандери, ходу в рамках всеукраїнської акції "Волю Павличенкам!" та інші.

Фанатське життя Руслана розпочалося в рідному місті, коли йому було 22 роки. В 2011-12 роках житомирського фанатський рух перебував на етапі відновлення після занепаду. Патріотичне середовище міста наполягало аби місцева влада повноцінно повернула до життя футбольний клуб, після чого активні вболівальники почали гуртуватися навколо підтримки "Полісся". Був представником колективу «White ZT Family» від самого його заснування в 2013 році.

В ті роки житомиряни спілкувалися з фанатами столичного "Динамо", з якими час від часу відвідували виїзні матчі. Тому, коли Руслан згодом переїхав до Києва - питання з вибором футбольного клубу вже було вирішено. Ще живучи в Житомирі, дружив з представниками колективу «Berserkers», а на початку 2014 року столичний колектив запросив Руслана до себе. Разом з «Берсерками» він ходив на тренування, відвідував виїзні матчі та домашню трибуну після розділення секторів на два блоки, а також допомагав розвивати навколофутбольний колектив.

Друзі згадують Руслана за поїздками на кубкову гру проти "Шахтаря" у Полтаві, коли відбувся спільний марш фанатів різних клубів. Не менш пам’ятною була подорож на "лівак" до Харкова, коли в місті відбулися сутички фанатів з проросійським сепаратистами. В той день було багато цікавого, зі стріляниною цвяхами, бійкою з оплотівцями та піротехнікою.

З початком революційних подій 2014 року, Руслан, як активний учасник фанатського руху та просто свідомий громадянин, брав участь у протистоянні тодішній злочинній владі. Був командуючим Правого сектору в Житомирській обл., брав участь в штурмі місцевої ОДА 19 лютого 2014 року.

В квітні 2014 року відправився добровольцем на фронт, захищав територіальну цілісність України в лавах "Азову". Влітку того ж року у них з дружиною народилася донька Анастасія. Брав участь у боях на Сході, в ході яких неодноразово діставав контузії. Згодом став інструктором та навчав новобранців. Після ротації повернувся до цивільного життя, працював в охоронній фірмі. Деякий час жив та працював закордоном. На роботі познайомився зі своїми майбутніми побратимами з Білорусі, разом з якими пізніше боронитиме Україну.

З початком повномасштабного вторгнення «Обломов» повернувся додому, аби добровільно стати до зброї. В складі ДФТГ брав участь в обороні столиці. Пізніше, враховуючи чималий досвід війни на Сході, відправився на передові позиції. Приєднався до Головного управління розвідки МОУ та служив у Білоруському добровольчому корпусі.

Руслан Куруляк загинув 24 січня 2023 року в бою з ворогом у Новій Каховці на Херсонщині. Під час виконання бойового завдання у ворожому тилу, життя 33-річного розвідника обірвала куля снайпера. Це була перша операція з використанням човнів, коли українські військові висаджувалися на окупований та замінований ворогом берег.