Павло «Волат» Суслов - фанат футбольного клубу "Динамо" (Мінськ), представник колективу «Blue-White Will».
Павло Суслов народився 20 вересня 1995 року в місті Гомель (Білорусь). Навчався в школах №56 і 27 рідного міста, а після 11 класу вступив до військової академії. Та вже за півроку пішов звідти через конфлікт, адже не любив слухатись наказів. Займався карате, мав багато нагород та перемог на виступах. З раннього віку захоплювався вивченням історії, особливо часів Великого князівства Литовського.
У фанатському русі мінського "Динамо" вперше звернув на себе увагу на початку минулого десятиліття, коли на матчі за "Динамо-2" його атакували 5-7 фанатів "Гомеля" аби забрати фанатський шарф. Тоді Павло міцно вхопився за атрибутику і зумів відбитися. Місцеві поважали його за той вчинок, а коли дізналися, що він сам з Гомеля - дуже засмутилися, що прогледіли такого бійця. Пізніше Павло розповідав, що обрав фанатський рух "Динамо", бо, на його думку, він був більш «правим» аніж рух Гомеля. Через це в місті на нього було полювання, але Павлові було все одно. Не ховаючись він носив біло-сині кольори улюбленої команди. Він був справжнім воїном вже в ті роки ставши невдовзі одним із найвидатніших представників найвідомішого динамівського колективу BWW.
В 2014-15 роках пройшов строкову службу в білоруській армії. Служив у розвідувальній роті 3-ї бригади білоруського спецназу. Закінчивши службу, рік жив цивільним життям, працював у сфері охорони.
Восени 2016 року прибув до України, аби допомогти у війні з окупантами на Сході. Приєднався до 1-ї окремої штурмової роти «Правого Сектору», де служив під командуванням легендарного «Да Вінчі» та дуже швидко почав виконувати бойові завдання. Вперше вступив у бій в Пісках, згодом брав участь у боях за Авдіївку, зокрема під час загострення конфлікту в 2017 році. Під час служби добровольцем отримав позивний «Волат», що білоруською означає богатир.
В 2017 році підписав контракт із 14-ю ОМБр ЗСУ, займався розвідувально-диверсійною діяльністю на непідконтрольних територіях. Був учасником бойових дій на Луганському напрямку, в районі Світлодарської дуги. Друзі та побратими розповідають, що в різні періоди життя «Волат» був справжнім воїном. Це проявлялося не лише зі зброєю в руках. Він був розумним, а на війні почувався добре, як у власному домі. "Раби працюють, собаки служать. А я чекаю війни", - казав Павло.
Кажуть, що ніхто не народжується для війни. Попри це, брати по зброї вважали Павла саме таким винятком, адже він був з тієї рідкісної породи людей, які прийшли у цей світ, щоб боротися з ворогом зі зброєю в руках. Він вважав військове братерство найвищою формою людської взаємодії. Дуже поважав чеченців як воїнів. На фронті, ще до 2022 року, мав нагоду зустрітися з тими, хто брав участь в Першій Чеченській війні під командування Джохара Дудаєва.
У війську познайомився з майбутньою дружиною Ольгою, яка служила в тій же бригаді кулеметницею. Восени 2020 у подружжя народилась донька Аліса.
Влітку 2021 року був важко поранений, коли уламки влучили у голову та ділянку серця. Перебував у штучній комі та був підключений до апарату ШВЛ. Лікарі провели кілька операцій і дістали уламок з його голови.
На початку 2022 року взяв участь у формуванні полку ім. Кастуся Калиновського, в складі якого очолив розвідувальну частину. Названий на честь національного героя Білорусі, полк зібрав у своєму складі білорусів, що стали на захист України. За словами друзів, «Волат» ніколи не залишався осторонь життєвих проблем інших, завжди намагався допомогти та навчити. Після битви за Київ, його рота прямує на південь, де тривають важкі бої. Він майже не залишає сектор, особисто очолюючи розвідувальні групи, які змінюють одна одну. «Волат» добре знав правило: командир розвідувальної групи ніколи не йде першим на завдання. І щоразу він навмисно його порушував.
Павло Суслов загинув 15 травня 2022 року під час виконання бойового завдання на кордоні Херсонської та Миколаївської областей. З численними пораненням в результаті вибуху, його намагалися доставити до лікарні. Останніми його словами були: - "Де мій кулемет?". Похований в місті Нововолинськ (Волинської обл). Нагороджений медаллю ГУР МО «Україна - понад усе!» (посмертно). На честь Павла було названо батальйон «Волат» в складі полку ім. Кастуся Калиновського.
Вічна шана Герою!
