Олексій «Індіанець» Янін - фанат футбольного клубу “Металург” (Запоріжжя), представник колективу «Rude Boys».

Олексій Євгенович Янін народився 5 жовтня 1983 року в місті Запоріжжя. Будучи представником першої хвилі запорізького навколофутболу (початок нульових), Олексій застав дуже цікаві часи в країні, про які тепер фанати різних клубів переповідають одне одному в історіях. Мова йде саме про становлення культури футбольних хуліганів на вітчизняних трибунах, активним учасником якої якраз і був «Індіанець». Саме він свого часу особисто оголошував війну фанатам "Шахтаря" (Донецьк) і "Таврії" (Сімферополь), з якими у прихильників “Металурга” згодом склалася доволі цікава історія взаємин. Завдяки своїй харизмі швидко став відомою особистістю не лише серед фанатів рідного клубу. Об'їздив всю країну та брав участь в масштабних довколафутбольних подіях нульових років.

Окрім яскравого та наповненого пригодами фанатського життя, Олексій зміг реалізувати себе в спорті. Сам не раз зауважуючи той факт, що почав займатися вже в дорослому віці, він здобував медалі та кубки цілої низки внутрішніх та міжнародних змагань. Чемпіон України з кікбоксингу. Чемпіон світу з тайського боксу (муай-тай) - ось перелік найбільш вагомих нагород, котрі підкорилися «Індіанцю».

Керівник спортивного клубу "Скорпіон" Сергій Рябухін, котрий бачив початок сходження Олексія на спортивні вершини, згадує: - "Чесно кажучи, в такому віці не починають опановувати професійний спорт. І, безумовно, людина вже складена фізично, фізіологічно. Йому було складно, не було такого, що Олексій прийшов і прям от все – ні. Він йшов важкий такий шлях, він хлопець впертий, настирливий, з характером. І він, напевно, років за три-чотири став давати результати", – каже він.

На зламі 2010 років він кілька років мешкав у Києві. Але й у столиці «Індіанець» не сумував, постійно беручи участь у локальних змаганнях з єдиноборств. Не забув він й інше своє захоплення - навколофутбол, долучившись до одного з відомих місцевих колективів.

У 2014 році, коли Росія окупувала Крим та розв’язала війну на Донбасі, Олексій добровільно вступив до лав Збройних Сил України. Одразу потрапив під Маріуполь і пробув там рік, після чого на деякий час повернувся додому. А незабаром після повернення зі строкової служби продовжив боронити Батьківщину в лавах окремого загону спеціального призначення "Азов", й надалі служив у Маріуполі.

Дружина Олексія Яніна, Тамара, розповідає, що після народження їхнього сина Назарія, чоловік пробув з родиною рік та 4 місяці. Далі знову повернувся на військову службу та зустрів окупантів на сході України. - "Йому дуже тяжко було бути не на війні в той час, коли його хлопці стримували російську агресію. Він хотів воювати, він хотів помститися за смерть своїх побратимів. Останній раз ми ще з ним зідзвонювалися, коли в нього було ще поранення, але він вже ходив десь на милиці. Це була десь середина березня, можливо, 20-те число. Казав, що там пекло, що там гинуть люди й краще нам в тилу тут ніколи цього не бачити, що там робиться", – каже вона.

За офіційною інформацією Олексій Янін відправився до кращих світів 7 квітня, тримаючи оборону Маріуполя, однак міністерство повідомило про це 24 травня.