Олег «Ураган» Хомицький - фанат футбольного клубу «Карпати» (Львів), представник колективу «Pride».

Олег Романович Хомицький народився 15 вересня 1991 року у Львові. Навчався в школі №46. У 2013 році закінчив Львівський національний університет ім. Івана Франка, де навчався на кафедрі туризму географічного факультету. Був пластуном, вихованцем гуртка «Саламандри» куреня ч.1 ім. Короля Данила. Пластову присягу склав 30 квітня 2006 року, брав участь у численних пластових таборах і вишколах. Активно займався бігом, плаванням та водними сплавами. Саме з пластунських років закріпилося його псевдо - «Ураган».

Підтримувати «Карпати» на фанатському секторі почав приблизно з 14 років. У квітні 2006 року відвідав перший виїзний матч: львів'яни грали проти київського «Динамо» в півфіналі Кубка. Того ж року приєднався до колективу «Pride». За словами вихователів з Пласту, слава про Олега як активного пластуна й відданого фаната «Карпат» доходила навіть до Києва. Одноклубники згадують, що, прийшовши до колективу, «Ураган» дуже швидко став харизматичним лідером «молодіжки», яка під його проводом упевнено домінувала над опонентами. Маючи міцний характер і тверді патріотичні переконання, разом із Богданом «Піратом» та іншими львівськими фанатами брав участь у протидії проросійському впливу в місті.

У цивільному житті працював гідом у туристичній фірмі «Аккорд тур», згодом - у компаніях «Бамба» та «Cactus». Останні роки перед війною був керуючим у «Сільпо». Колеги згадують Олега як людину, яка завжди дбала про інших і ніколи не проходила повз чужу потребу. Паралельно з роботою продовжував займатися спортом і власним прикладом популяризував здоровий спосіб життя. У 2019 році здобув один із найскладніших титулів у тріатлоні - Ironman Barcelona.

У 2013 році Олег познайомився зі своєю майбутньою дружиною Іриною. Влітку 2014 року вони одружилися та переїхали до Одеси, а навесні 2016 року в родині народилася донька Міра. Олег був люблячим і турботливим батьком: відкривав доньці світ, вчив не боятися труднощів, пробувати нове й завжди йти вперед. Часто повторював: «Спробуй - і нічого не бійся».

Восени 2022 року став до лав Збройних сил України, взявши собі позивний «Стамбул». Служив у складі 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади ДШВ ЗСУ. У званні лейтенанта був заступником начальника штабу аеромобільного батальйону. Навіть на службі не полишав спорту - у додатку Strava можна було побачити, як його маршрути з мирних міст перемістилися на лінію фронту.

Побратими та посестри згадують «Урагана» як людину-сонце - завжди з добрим гумором, внутрішнім спокоєм і здатністю підтримати інших у найскладніших обставинах. Перед лицем смертельної небезпеки він зберігав професіоналізм і вірність своїй справі. Пройшовши шлях від бійця на передовій до начальника групи планування, ніколи не цурався виходити на завдання. Мужній воїн і водночас людина з великим, щирим серцем - поряд із ним усім ставало спокійніше.

Олег Хомицький загинув 30 січня 2025 року під час виконання бойового завдання на Курахівському напрямку Донецької області. Рівно через три місяці народився його син Маркіян, який знатиме батька тільки зі світлин, розповідей рідних, друзів та побратимів. Посмертно нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня. Похований на Личаківському кладовищі у Львові.

Вічна шана Герою!

‍