Микола «Лівша» Трофімчук - фанат футбольного клубу "Верес" (Рівне), представник колективу «Rivne Red-Black».

Микола Сергійович Трофімчук народився 19 червня 2003 року в місті Рівному. Навчався в ліцеї №27, після чого вступив до Квасилівського професійного ліцею, де здобував фах автослюсаря. Згодом продовжив навчання на факультеті здоров’я, фізичної культури і спорту Міжнародного економіко-гуманітарного університету ім. Степана Дем'янчука.

З дитинства найбільшими захопленнями Миколи були футбол та кулінарія. В ранньому віці намагався брати участь в приготуванні страв, за що рідні називали його «маленьким поварьонком». Згодом це перетворилось на захоплення всього життя: працював в різноманітних закладах Рівного і Києва.

В 2021 році захоплення футболом привело Миколу у фанатськкий рух "Вереса". Одноклубники з колективу згадують, як він вперше прийшов на тренування колективу. Йшов дощ, а «Лівша» в шортах крутився в трав'яному болоті, щоб потрапити до колективу. Відвідував також сектор баскетбольного БК "Рівне". Намагався надихати оточуючих на здоровий спосіб життя, привів у рух двох своїх друзів - «Гріна» та «Омерику».

Знали в русі і про його любов до консервованих ананасів кільцями. На одному з банерів «Rivne Red-Black» Микола зображений саме з ананасами.

Близькі пам'ятають Миколу як дуже добру та чуйну людину. Турбувався про бабусю та молодшу сестру, разом з якою їх виховував один батько, а коли той відправився до військкомату - пішов слідом за ним. Так тато Миколи зустрів 18-річного сина в черзі, в перші дні повномасштабної війни.

Дівчина Миколи згадує, що мріяв об’їздити весь світ — і щоразу ввечері вони обирали нову країну, куди вирушать після Перемоги. Вона часто приїжджала у прифронтові міста, щоб бодай кілька днів провести разом. - "І в реаліях війни вони ставали для нас маленькими подорожами — єдиною можливістю побути поруч, хоч і зовсім недовго".

Перший час ніс службу на білоруському кордоні в складі одного з місцевих підрозділів ТрО. Згодом перевівся до 3-ї ОШБр, де взяв собі позивний «Лівша» та воював на посаді старшого навідника. Пройшовши бої в Бахмуті та Авдіївці був нагороджений Відзнакою Головнокомандувача ЗСУ «Золотий Хрест».

Друзі по зброї згадують «Лівшу» як людину з міцним характером. Він ніколи не скаржився на фронтові будні, перебував у доброму гуморі та намагався підбадьорювати побратимів навіть у найскладніших умовах. Коли ж втратив побратима, то кожного разу намагався навідувати його родину. Підтримував та допомагав, приїжджаючи на вихідні.

Микола Трофімчук загинув 16 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання на Луганському напрямку. Похований на кладовищі «Нове» в рідному місті. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня" (посмертно).

Вічна шана Герою!

‍