Гордій «Банг» Кіктенко - фанат футбольного клубу "Олександрія", представник колективу «Supporters Aleksandria» (SA07).

Гордій Олексійович Кіктенко народився 19 грудня 1992 року. У віці 4-х років передчасно втратив мати, залишившись з дідусем та бабусею, які його й виховували. 2008 року закінчив Олександрійську школу №15, а ще за три роки - ПТУ № 17, за спеціальністю "верстатник широкого профілю". Окрім активної підтримки місцевого футбольного клубу та участі в житті фанатського колективу SA07, захоплювався танцями у стилі хіп-хоп та малюванням.

Після навчання Гордій був призваний на строкову службу до ЗСУ, де незабаром продовжив служити за контрактом. Звільнившись у 2013 році повернувся до Олександрії. Під час революційних подій, котрі розпочалися в грудні того ж року - перебував у рядах олександрійської Самооборони, з якими чергував на блокпосту. З початком російського вторгнення на Донбасі підписав контракт про проходження служби у військовому резерві НГУ, відправившись на фронт у складі  батальйону спеціального призначення «Донбас».

Протягом літа 2014 року «Банг» встиг взяти участь у низці операцій з визволення населених пунктів Донбасу від окупантів. Загинув Гордій Кіктенко 29 серпня 2014 у сумнозвісному «Іловайському котлі». Трагедія сталася у селі Червоносільське під час бою з російськими десантниками, коли українські військові намагалися вийти з оточення. Сьогодні ми всі знаємо, що той так званий "зелений коридор" перетворився на холоднокровне вбивство наших Воїнів. А тоді Гордій, намагаючись прорватися зі своєю групою, піднявся у повний зріст з кулеметом у руках, та почав стріляти в бік окупантів.

В тому бою один з наймолодших бійців батальйону «Донбас» отримав поранення несумісні з життям. Згодом його тіло, разом з тілами ще 96-ти полеглих в Іловайську українських Воїнів, привезли та поховали на Верболозівському кладовищі в Олександрії. 26 лютого 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", Гордій Кіктенко нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).