Дмитро «Динамо» Іванов - фанат футбольного клубу "Динамо" (Київ).

Дмитро Олексійович Іванов народився 17 січня 1988 року в Києві. Навчався в школі №255 міста Києва, а в 2005 році вступив до Національного авіаційного університету, де отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Телекомунікаційні системи та мережі» та здобув кваліфікацію інженера зв’язку. Всі дитячі та юнацькі захоплення були повʼязані з двома речами - спортом та риболовлею. Грав за збірну школи з футболу і баскетболу, паралельно займаючись веслуванням, а коли хотів спокою - завжди йшов на риболовлю, не важливо - зимову чи літню. В цілому любив спорт, дивився Олімпіаду, знав різні результати та завжди вболівав за українських спортсменів з будь-яких дисциплін. Кожного ранку купував декілька спортивних газет. В 11-ть років почав займатися веслуванням на каное в Палаці дітей та юнацтва (колишній Палац піонерів) мав 1-й дорослий розряд.

Вперше Дмитро потрапив на стадіон в 2000 році, а вже в 2006 повноцінно приймав участь у фанатському русі столичного клубу. Мав особливість, яка вирізняла його з багатьох одноклубників, він усім серцем любив "Динамо", любив приходити на стадіон навіть тоді, коли не було матчів. Казав: - "Я тут як вдома".

В 2011-12 роках проходив строкову службу в ЗСУ. В цивільному житті працював в алкогольній компанії ТОВ «Баядера Логістік» м. Київ на посаді старшого менеджера зі збуту. За спогадами рідних, найбільшою мрією Дмитра було закінчити війну, одружитися і народити дітей. Він взагалі дуже любив дітей. На жаль, ця мрія так і не здійснилась.

Друзі згадують Дмитра як світлу та життєрадісну особистість, завжди готового прийти на допомогу. Своє усмішкою і позитивом він заряджав людей навколо. У вільний час полюбляв різні спортивні змагання, але особливе місце в його серці займала рідна футбольна команда, на честь якої пізніше і взяв собі позивний.

З перших днів повномасштабної війни Дмитро став до лав 112-ї бригади 126 батальйону ТрО ЗСУ. Брав участь в обороні Київщини, після чого вирушив на Донбас. Служив в Донецькій області: Краматорському районі, м. Краматорськ, с. Ярова; Словʼянському районі, с. Пришиб; Бахмутському районі, с. Григорівка; Луганській області: Сіверодонецькому районі: Кремінській міській територіальній громаді: с. Діброва.

Дмитро Іванов загинув 23 січня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі с. Діброва (Луганської обл). Рятуючи побратимів він раз за разом повертався та виносив важко поранених, хоча сам вже мав поранення верхніх та нижніх кінцівок. Під час останнього заходу на позицію для евакуації хлопців, потрапив під мінометний обстріл і отримав поранення несумісні з життям. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня та відзнакою «Залізний хрест» (посмертно).

Вічна шана Герою!

‍