Віктор «Хетшот» Хетчиков - фанат футбольного клубу "Металург" (Маріуполь).

Віктор Русланович Хетчиков народився 14 березня 1999 року в Маріуполі (Донецької обл). Навчався в школі № 48 з 1 по 8 клас, перевівся до 10-ї школи зі спортивним уклоном. Закінчив міське професійне училище №3 за спеціальністю "Машиніст крана". З дитинства захоплювався греко-римською боротьбою.

В 2016 році почав підтримувати маріупольський футбольний клуб на фанатському секторі. Активно проявляв себе та намагався брати участь у всіх заходах руху. Одноклубники згадують, що заряди на секторі - не були для Віктора порожнім звуком. Він дорослішав під патріотичні наративи і вони були для нього близькими.Віктор аж "горів" ідеєю стати на сектор саме через переконання "Стояти за своїх". А коли отримав футболку ультрас-руху, то вона вважалась в нього парадно-вихідною

.В 2015-му долучився до Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор», брав участь в АТО, де отримав важке уламкове поранення ноги. За спогадами близьких, йдучи до війська Віктор довго не міг обрати позивний, радився із сестрою, повторюючи їй це питання знову й знову. І тому першим його позивним став «Папуга».

В цивільному житті працював на комбінаті «Азовсталь» з 2015 року. Не звільняючись з заводу, поїхав в Тернопіль підписувати контракт.

Після тривалої реабілітації у 2018 році, Віктор продовжив військову службу за контрактом у ЗСУ. Служив в 44-й окремій артилерійській бригаді ім. гетьмана Данила Апостола, в якій і зустрів початок повномасштабного вторгнення. Загалом, за роки служби Віктор пройшов більшість фронтів цієї війни, виконував бойові завдання на Донеччині, Київщині, Запоріжжі та Херсонщині. На передовій завжди був активним, постійно перебував в центрі подій. Крім того, «Хетшот» добре розбирався в медицині, тож чимало побратимів можуть завдячувати йому життям.

В березні 2022 року Віктор хотів потрапити на деблокаду рідного Маріуполя, але не вийшло. Після цього прагнув потрапити до 12-ї бригади «Азов» НГУ, і в квітні 2023 року його мрія здійснюється - він стає бійцем підрозділу спеціального призначення «Контакт 12», створеного ветеранами «Азову», захисниками Маріуполя. Побратими згадують, що на службі Віктор викладався на 100%. Виконавши свої прямі обов'язки, він поспішав на допомогу іншим. Служив у званні молодшого сержанта, але не прагнув нагород, чи просування кар'єрними сходами. Своє місце він бачив на передовій.

«Хетшот» важко переживав втрату близького друга і побратима Назарія Гринцевича. Рідним він залишив свою останню волю - оскільки він з Маріуполя, поховати його у Вінниці, поряд із «Грєнкою». В це місто він закохався ще під час виступів на змаганнях з ММА (в 2022 році брав участь у відкритому чемпіонаті Вінницької обл зі змішаних бойових мистецтв і посів 2 місце) і мріяв оселитися тут після війни, якщо б все склалося інакше...

Віктор Хетчиков загинув 10 листопада 2024 року поблизу н.п. Леонідівка (Бахмутського р-ну, Донецької обл). Похований на Алеї Слави Сабарівського кладовища м. Вінниця.

Вічна шана Герою!