Василь «Незнайка» Копань - фанат футбольного клубу "Металург" (Маріуполь), представник колективу «Юність».

Василь Юрійович Копань народився 13 листопада 1995 року в місті Маріуполь (Донецької обл). Навчався в школі №2 рідного міста, після чого вступив до Маріупольського електромеханічного фахового коледжу. Вищу освіту здобув у Луганському національному аграрному університеті м. Харків. Любив спорт, окрім класичного футболу захоплювався також американським футболом, грав у команді "Азовські дельфіни".

На сектор маріупольського «Металурга» Василь прийшов у 2011 році. Підтримував рідний клуб як на домашніх матчах, так і у виїзних протистояннях. В складі колективу «Юність» брав участь в навколофутбольних акціях.

На момент подій Революції Гідності та початку війни на Сході України був 18-річним. В 2014 році приєднався до складу тоді ще полку «Азов». Приймав участь в Широкінській операції, боях в Марʼїнці, обороні Світлодарської дуги.

Наприкінці 2014 року, перебуваючи в лікарні Маріуполя, познайомився із майбутньою дружиною Анастасією, яка волонтерила в тій же лікарні. В 2019 році пара взяла шлюб, а ще за рік у них народився син Михайло.

Повномасштабне вторгнення ворога Василь зустрів у Маріуполі, в складі рідного підрозділу. Після загибелі попереднього командира взяв на себе командування групою спецпризначення «Азову». Пройшов важкі бої в оточеному місті, прорив на територію комбінату «Азовсталь». Під командуванням «Незнайки» проводилися рейди глибинної розвідки, диверсії та спецоперації. 20 травня 2022 року за наказом Верховного головнокомандувача вийшов в полон.

В результаті обміну 21 вересня 2022 року повернувся в Україну. Після короткострокової реабілітації став у стрій.

Влітку 2023 року приймав участь у наступальних діях на Запорізькому напрямку. З серпня 2023 - по серпень 2024 року брав участь у боях в Серебрянському лісництві. Не дивлячись на звання підполковника й посаду командира роти розвідки 12-ї бригади «Азов» НГУ, виконував бойові завдання пліч-о-пліч зі своїми бійцями. Під час виконання одного з них отримав поранення, після короткострокового лікування швидко повернувся у стрій.

За спогадами побратимів, «Незнайка» був взірцевим військовим та командиром. Розпочавши шлях зі звичайного солдата, дійшов до звання підполковника. Весь свій час присвячував війні та вдосконаленню навичок і знань. Багато хто пов'язував із ним майбутнє командування бригадою.

За роки служби був нагороджений багатьма нагородами та відзнаками, серед яких: орден «За мужність» III ступеня, орден «Богдана Хмельницького» III ступеня, нагрудний знак «Cрібний хрест».

Василь Копань загинув 8 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі с. Леонідівка (Донецької обл). 20 січня 2025 року Василю Копаню присвоєно звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).

Вічна шана Герою!

‍