Павло «Борт» Горбач - фанат футбольного клубу "Динамо" (Мінськ), представник колективу «Blue-White Will».
Павло Миколайович Горбач народився 10 січня 1992 року в Мінську (Білорусь). Навчався в школі №48 та коледжі. В юнацькі роки захоплювався велоспортом.
Підтримувати мінське "Динамо" на фанатському секторі почав наприкінці 2000-х. Входив до складу колективу BWW, а також мав добрі відносини з іншими колективами руху. Одноклубники згадують, як одного разу їхали на матч до Слуцька та потрапили в аварію "паровозом" з 3-х автівок. Це було на трасі навпроти магазину. - "За пропозицією Борта: ми плюнули на футбол, закотили тачки за магазин і пішли до магазину за пивом. В тому селі ми кутили всю ніч і повернулися додому на евакуаторі. А Паша потім віддав машину на металобрухт".
Також в ті роки його намагався завербувати білоруський ГУБОПиК.
Після завершення навчання працював на Мінському тракторному заводі. В 2012-15 роках Павло працював за контрактом у білоруській армії, в званні старшина. У Білорусі був засуджений за "неуставні стосунки" та відбував покарання "на хімії". Пізніше, вже перебуваючи в Україні, говорив про те, що має на руках всі відповідні документи і прагне оскаржити той вирок.
В 2020 році Павло брав активну участь в протестах, після яких вимушений був залишити країну, аби уникнути переслідування. Після цього працював далекобійником у Польщі.
На початку повномасштабного вторгнення Павло прибув до України разом зі своїм другом Дмитром «Терором» Апанасовичем. Разом білоруські добровольці брали участь у звільненні Ірпеня (Київської обл). На жаль, під час боїв Дмитро зазнав смертельного поранення, а Павло продовжив боронити Україну на Півдні та Сході, звільняв з-під окупації Херсон.
«Борт» був начальником розвідки батальйону «Терор», що назвали на честь Дмитра і складався переважно з білорусів. За час служби був нагороджений заохочувальними відзнаками ГУР МО: медаллю «Україна - понад усе!», «За мужність при виконанні спецзавдань» та «За сприяння воєнній розвідці України» II ступеня. Нагороджений Білоруським Добровольчим Корпусом «Ваярскай Адзнакай».
У війську познайомився з майбутньою дружиною Оленою. Подружжя чекало на появу доньки Софії, яку Павло так і не встиг побачити.
За кілька місяців до загибелі Павло Горбач залишив батальон «Терор». Виконував бойові завдання в лавах іншого підрозділу «Шаман Бат» ГУР МО. Останній бій прийняв 24 жовтня 2023 року на Сумському напрямку. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Вічна шана Герою!
