Олексій «Тихий» Найда - фанат футбольного клубу "Динамо" (Київ), представник колективу «Young Hope».

Олексій Романович Найда народився 1 серпня 1996 року в Києві. Навчався в школі №320, після чого вступив до Міжнародного науково-технічного університету ім. академіка Юрія Бугая (МНТУ). З дитинстві захоплювався спортом. Спочатку футболом, за ініціативою батька, який був для нього беззаперечним авторитетом, а згодом - боксом. В шкільні роки Олексій був найменшим в класі, тож швидко довелося навчитися постояти за себе. Юний спортсмен дивував тренерів своєю наполегливістю. Не маючи особливих даних для боксу, але маючи велике бажання, міг вийти та за пару раунді перемогти майстра спорту. Завдяки скромності та небагатослівності його почали називати «Тихим», що згодом перетворилося на позивний у фанатському русі та війську.

На фанатський сектор "Динамо" Олексій вперше потрапив у 2016 році, і впродовж року доєднався до колективу «Young Hope». Провівши буквально кілька бійок, вже незабаром «Тихий» виходив на міжнародну зустріч з білорусами. Завжди показував високий рівень майстерності в бійках. І саме його дії часто робили результат, допомагаючи колективу здолати опонентів.

Одноклубники пам'ятають «Тихого» як чудового напарника. - "Неважливо - у бійці, мандрівці чи будь-якій справі. Надійне плече, людина, поруч з якою завжди було спокійніше. Якщо поряд був Льоха - значить, усе буде добре. Бився він так, що після його ударів з'явився термін «металеві рукавиці».

- "Разом зустрічали світанок у Празі після ночі в авто на виїзді. Ночували в лютому просто в полі біля аеропорту Маастрихта. Гуляли топовим складом киян в Афінах, чекаючи за кожним поворотом на нові сюрпризи. Були готові складом менш ніж у 30 людей зустрічати сотню неаполітанців у Києві. А той приїзд «Бешикташа»… Хто пам'ятає - точно не забуде. Автостоп Європою, неймовірні мандрівки, топові бійки, змагання, де Льоха завжди був першим. Бійки общаками, погоні на трасах, круті євровиїзди та перемоги для "Динамо" і колективу «Young Hope».

Справжній авантюрист. Людина, з якою пов'язано безліч моментів, що назавжди залишаться в пам'яті. Найкращі часи - з найкращими людьми", - згадують друзі з фанатського сектору.

В цивільному житті Олексій спершу будував професійну спортивну кар'єру, займаючись і тренуючи в столичному клубі «Козак». Став майстром спорту з боксу, а також перемагав на чемпіонату України з фрі-файту. Згодом знайшов себе в IT-сфері, працював Blockchain-розробником в компанії «1000GEEKS». Рідні згадують, як попри дуже спокійний характер Олексія, серед близьких він розкривався, буквально стаючи душею компанії.

З майбутньою дружиною Вікторією познайомилися в 2016 році, а в 2019 почали зустрічатись. Ще за рік одружились, і того ж року народилась їхня донька Амалія. Олексій був люблячим батьком та робив усе для того, аби забезпечити достойний рівень життя для родини.

З перших днів повномасштабної війни Олексій став на захист Київщини разом із друзями та одноклубниками з руху «Гонор». Разом із ним на захист рідного міста стали батько та брат. Побратими згадують, що не маючи досвіду ведення бойових дій, він дуже швидко вчився. Те, що не пояснювали на службі, він вивчав сам, читав багато військової літератури, досліджував усі можливі ресурси, щоб зберегти життя своє та побратимів. З самого початку «Тихий» проявив свої лідерські якості, любив тримати все під контролем.

Після звільнення Київщини, разом із підрозділом вступив до лав ЗСУ, до складу батальйону ім. Дмитра Коцюбайла «Вовки Да Вінчі» та продовжував боронити країну, звільняв від ворога Харківщину. В дні оборони Бахмута брав участь в бою за «Дорогу життя» - єдину дорогу до міста. Під час бойового чергування на позиції, стримав штурм і особисто знищив вісьмох ворогів, втримав позицію та зберіг життя своїх побратимів. Ще довго вся країна знову і знову передивлялася запис бою з камери «Тихого», повторюючи слова - "Це наша посадка!".

Олексій очолював ще багато операцій. Дійшов від солдата до молодшого сержанта, був командиром взводу. Друзі по зброї згадують, як вступаючи у ближній бій з ворогами, намагався не просто виконати завдання, але й кричав до них, даючи загарбникам моральний урок. За час служби був нагороджений «Хрестом хоробрих».

Олексій Найда загинув 19 липня 2023 року в ближньому стрілецькому бою на Харківщині. Потрапивши у ворожу засідку поблизу н.п. Лиман Перший, бійці підрозділу до останнього вели бій. Станом на літо 2026 року рідні та побратими очікують на можливість попрощатися з відважним захисником.

До перших роковин загибелі Олексія Найди, в клубі «Козак» відбувся турнір з боксу, який в подальшому став щорічним.

Вічна шана Герою!

‍