Олексій «Фріц» Назарчук - фанат футбольного клубу "Зірка" (Кропивницький), представник колективу «Howl Volcano Firm».

Олексій Ігорович Назарчук народився 30 березня 1997 року в селі Піщаний Брід (Кіровоградської обл). В 8-річному віці разом з родиною переїхав спочатку до м. Помічна, а згодом - до Кропивницького. Навчався в школі №26, після - в професійно-технічному училищі №12 м. Знам'янка за спеціальністю «помічник машиніста тепловоза». В дитинстві захоплювався футболом. Подобалась зброя і все що повʼязано зі зброєю. В юнацькому віці займався тхеквондо і страйкболом.

До складу колективу HVF Олексій приєднався в 2018 році. До цього починав свій фанатський шлях в іншому колективі, але згодом був радо прийнятий жовто-зеленим сектором. За спогадами одноклубників, Олексій з великим задоволенням приходив на матчі і віддавався підтримці клубу абсолютно. Його авантюрний і піратський норов дуже органічно виливався у справі колективу і почувався він, як риба у воді.

Кайфував від загальних тренувань, від можливості гарно поспарингувати і підвищити свій скіл. Абсолютно спокійно можна сказати, що «Фріц» був справжній бретер і флібустьєр, який отримував задоволення від будь-яких авантюр, будучи Вулканом в душі і по життю.

В 2015 році пройшов військову строкову службу в лавах ЗСУ. Служив у 2-му Президентському полку. Після служби працював в будівельній компанії «Оліс-Груп», далі  - головним сироваром в сироварні «Лісова коза».

Був цілеспрямованою людиною з активною життєвою позицією. Окрім участі в навколофутбольному русі, Олексій був очільником Кропивницького осередку Всеукраїнської громадської організації «Сокіл». Проводив вишколи і патріотичне виховання для молоді Кропивницького. Любив своє місто. Друзі з сектору розповідають, що політична і соціальна діяльність Олексія чудово поєднувались з його фанатським життям.

Близькі згадують, що «Фріц» з юності готувався та ставав воїном. Разом із тим мав добре серце, був готовий вступитися навіть за незнайому людину. Що вже казати про близьких. Серйозно цікавився українською та античною історією, скандинавськими традиціями. Особливу увагу приділяв історії УПА та Холодного Яру.

На момент початку повномасштабного вторгнення Олексій працював та жив у Польщі, проте вже 26 лютого повернувся додому, незабаром долучившись до батальйону «Карпатська Січ», в складі якого брав участь у звільненні Київщини та Харківщини. Був нагороджений відзнакою Київського міського голови «За сприяння обороні Києва».

Згодом приєднався до 5-ї ОШБр ЗСУ, боронив Донеччину. Служив на посаді командира відділення взводу роботизованих платформ роти вогневої підтримки.  У серпні 2023 року отримав поранення і знову повернувся в стрій.

Олексій Назарчук загинув 9 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання неподалік Часового Яру (Донецької обл). Влучання ворожого дрона обірвало його життя разом з трьома побратимами.

18 травня 2025 року було встановлено горельєф у Холодному Яру, історія якого надихала Олексія за життя. Тепер він удостоєний бути в рядах найкращих. Прах його розвіяли там же, над Холодним Яром.

Вічна шана Герою!

‍