Костянтин «Іслам» Беліменко - фанат футбольного клубу "Металіст" (Харків), представник колективу Nord Side Firm.

Костянтин Дмитрович Беліменко народився 6 серпня 1994 року в смт. Пісочин (Харківської обл). Навчався у школі №39, а після 9го класу вступив до Харківського державного автотранспортного коледжу. Закінчивши навчання в коледжі став студентом Харківського національного університету будівництва й архітектури. Захоплювався єдиноборствами та багато тренувався. З дитинства займався боротьбою, самбо та дзюдо, а в більш дорослому віці - кікбоксингом і тайським боксом. Брав участь у змаганнях з останніх двох видів спорту і займав призові місця на всеукраїнському рівні.

Характер та жага до нових досягнень привели Костянтина на фанатську трибуну "Металіста", де він приєднався до колективу NSF. Був учасником відомих навколофутбольних подій початку 2010-х років в складі харківського блоку. З початком Революції Гідності активно виборював проукраїнські позиції на столичному Майдані, а також в рідному Харкові. Був учасником боїв на вул. Римарській у ніч з 14 на 15 березня 2014 року та відстоював будівлю «Просвіти» під час атак сепаратистів та проросійських бойовиків.

Влітку 2014 року Костянтин пішов захищати цілісність України на сході, ставши бійцем окремого загону спеціального призначення «Азов» в/ч 3057, де взяв собі позивний «Іслам». Брав участь в боях за звільнення Мар'їнки (Донецької обл) 4 серпня 2014 року і отримав поранення внаслідок вибуху радіокерованого фугасу. Після поранення бійцю допомогли побратими з фанатських рухів Черкас та Миколаєва. Пройшовши процес лікування та реабілітації залишався активним учасником «Азовського» руху. В листопаді 2015 року Костянтин був нагороджений медаллю «Захисник Маріуполя», а пізніше Відзнакою Президента «За участь в антитерористичній операції». З 2020 року повернувся до служби, де був інструктором (розвідником) 2-го відділення 1-ї бойової групи розвідки спеціального призначення полку «Азов» в/ч 3057 НГУ.

Повномасштабний наступ російських окупантів Костянтин  Беліменко зустрів у Маріуполі, де «Азовський» гарнізон стримував ворожу навалу. Мужній харків'янин поліг у ближньому бою з ворогом 20 березня, під час штурму однієї з позицій. Загинув разом з Євгеном «Малим» Єщенко - представником миколаївського фанатського колективу «Бузький Гард», із яким товаришував вже багато років. Влітку 2022 року планував одружитися з нареченою Ольгою, але віддав своє життя за майбутнє нашої країни. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).