Ігор «Сімейний» Пахомов - фанат футбольного клубу "Металіст" (Харків), представник колективу «Feccia Giallo Blu».

Ігор Сергійович Пахомов народився 11 лютого 1992 року в місті Харків. Навчався в школі №74 , після чого навчався в Українській інженерно-педагогічній академії, а згодом здобував другу вищу освіту в Харківському національному педагогічному університеті ім. Сковороди. Шість років дитинства займався бальними танцями, також захоплювався футболом.

На фанатський сектор "Металіста" почав ходити ще в юному віці. В 2014 році долучився до ультрас колективу FGB. Підтримував харківську команду на трибунах стадіонів багатьох українських міст. Брав участь у навколофутбольному житті руху. Мав активну громадянську позицію.

Коли події Революції Гідності стали стрімко розгортатися на харківських вулицях - Ігор був одним з тих, хто приймав активну участь в «обороні Римарської» від проросійських колаборантів та озброєних терористів. Незабаром долучився до лав "Азову", в складі якого захищав Україну протягом трьох років, побувавши в багатьох гарячих точках війни на Сході. Отримав офіцерське звання. В "Азові" виконував серйозні завдання в складі розвідки, пізніше очолював взвод. Навчив багатьох менш досвідчених побратимів базовим речам військової справи.

З раннього віку жив без батька, а в 2014 році втратив і матір. Друзі та одноклубники згадують, що Ігор був чесною та щирою людиною, вірним другом. В 2017 році одружився з коханою Тетяною, з якою виховували доньку і сина. Був зразковим сім’янином, найкращим та люблячим татом для дітей.

В перші дні повномасштабної війни харківські фанати стали до оборони рідного міста. «Сімейний» разом з одноклубниками та побратимами з часів АТО долучилися до підрозділу ТрО, на базі якого пізніше було створено спецпідрозділ "Kraken". 25 березня 2022 року відбувалася одна з перших операцій по звільненню Харківської обл. Під час бою в н.п. Вільхівка Ігор Пахомов одним з перших проривався крізь вогневі позиції ворога. Потрапив у засідку та був смертельно поранений, коли поспішав на допомогу побратимам в одній з локацій селища.

- "Спогад про нашого бойового побратима, який загинув на війні, завжди повертає серце до найтепліших та приємних спогадів. Він був не лише сміливим воїном, а й надзвичайно доброю людиною. Його веселий настрій та добрий гумор робив, навіть на війні, дні яскравішими. Завжди стояв на сторожі своїх друзів і побратимів, готовий допомогти в будь-який час. Сміливо та без вагань йшов у бій. Втрата такої людини дуже відчутна для нас. Його пам'ять завжди буде жити в наших серцях, надихаючи нас бути кращими людьми і сильнішими воїнами", - згадують Ігоря його найближчі друзі та побратими.