Єгор «Кобзар» Волошин - фанат футбольного клубу "Динамо" (Київ).

Єгор Едуардович Волошин народився 30 квітня 1996 року в місті Павлоград (Дніпропетровської обл). Навчався в школах №20 і №19, після чого продовжив навчання в місцевому Західно-Донбаському професійному ліцеї №3, де отримав фах електрозварника. В дитинстві та юності захоплювався грою на барабанах, футболом, займався бігом, брав участь у марафонах. Зі школи та до останніх днів життя багато читав.

Вболівати за київське "Динамо" почав з 12-річного віку, а в серпні 2017 року вперше потрапив на фанатський сектор. В той вечір кияни грали єврокубковий матч проти португальського "Марітіму" та пройшли в наступний раунд. В подальшому намагався по можливості відвідувати матчі та завжди слідкував за грою рідного клубу.

в 2017-19 роках пройшов строкову військову службу в місті Черкаси. В цивільному житті працював на шахті в рідному місті електрогазозварником. Дитяче захоплення грою на барабанах, перетворилося на мрія стати відомим музикантом, брав участь у рок-концертах в Києві, Одесі, Львові. В житті Єгор не сидів на одному місці, хотів подорожувати. Тому періодично жив і працював у різних містах України. Займався бігом і брав участь у марафонах: забігу Дніпро, Одеса. Була мрія потрапити на забіг у Франції. Готувався, але почалась війна, яку зустрів у Павлограді.

З настанням повномасштабної війни Єгор став до зброї, взявши собі позивний «Кобзар». Так як багато читав - пішов воювати зі збірником «Кобзаря», звідти і позивний. Спершу увійшов до складу місцевого 103-го батальйону ТрО, а приблизно за рік приєднався до 3-ї окремої штурмової бригади. Брав участь у боях за Бахмут та на Авдіївському коксохімічному підприємстві. Учасник боїв за Кліщіївку та Андріївку, був нагороджений відзнакою Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест». За спогадами побратимів, «Кобзар» був прикладом справжнього патріота і вирізнявся відвагою та відданістю своєму обов’язку. Служив у званні молодшого сержанта, був командиром відділення.

Під час військової служби Єгор знайомився із волонтерами з Естонії, США які завдяки йому привозили і продовжують привозити допомогу підрозділу. Підрозділ був доволі медійним, знімали бої камерами на шоломах. Співпрацювали з командою режисера Мстислава Чернова, так був знятий фільм «2000 метрів до Андріївки». Під час служби Єгор знайшов своє кохання, дівчину з якою хотів одружитися. Навчився водити машину. Був відповідальним, скромним, добрим і завжди усміхненим. Рідним та друзям завжди казав: "Так, давайте не будемо про погане, все буде нормально".

Єгор Волошин загинув 21 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Орлівка (Донецької обл). Похований на Луганському кладовищі в Павлограді. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно).

Вічна шана Герою!

‍