Дмитро «Кіндер» Кучерявий - фанат футбольного клубу "Кремінь" (Кременчук).

Дмитро Юрійович Кучерявий народився 30 червня 1995 року в місті Кременчук (Полтавської обл). Навчався в школі №1 рідного міста, після чого вступив до Кременчуцького професійно-технічного училища №22, де здобув фах автослюсаря. Захоплення технікою почалося ще з ранніх років, коли вперше побачив картинг. Спочатку ремонтував картинги, згодом почав виступати на змаганнях, в яких перемагав та займав призові місця.

В 2018 році Дмитро став підтримувати "Кремінь" на фанатському секторі. Першим його виїздом була подорож у Горішні Плавні, що в 17 км від Кременчука.

Був учасником Кременчуцького осередку організації «Національний корпус»: займався суспільно-корисною діяльністю, брав участь у протестах.

В цивільному житті Дмитро працював автомеханіком та автослюсарем. Постійно шукав себе в роботі, встиг попрацювати в Польщі, але в 2019 році повернувся додому. За спогадами близьких, був неймовірно доброю та відповідальною людиною. Відданий друзям, завжди приходив на допомогу, незважаючи на обставини та час доби.

Ще в 2015 році познайомились з майбутньою дружиною Іриною, коли Дмитро разом з родиною переїхав у будинок неподалік. На той час майже не спілкувалися, але все змінилося після його повернення з-закордону.

Влітку 2019 року Дмитро розпочав службу у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді. В роки ООС служив на посаді зв'язківця на східному напрямку, зокрема в місті Щастя (Луганської обл), займався налаштування зв'язку на блокпостах. Паралельно навчався в Класичному приватному університеті за спеціальністю "менеджмент".

За кілька тижнів після початку повномасштабної війни Дмитро та Ірина вирішили одружитись, зустрівшись у кав'ярні Кривого Рогу лише на 15 хвилин. Мріяли про сім'ю, двох дітей та подорожі в гори, де Дмитрові дуже подобалося. Тільки щоб там обов’язково був картинг.

Зустрічі із коханою були нечастими, адже від початку широкомасштабного вторгнення Дмитро брав участь у запеклих боях на різних напрямках: Миколаївщина, Харківщина, Донеччина, Луганщина. Він виконував не тільки бойові завдання, а й лагодив старлінки і зв’язок, налаштовував і прошивав рації, налагоджував бойову техніку, евакуював поранених, рятуючи життя товаришів.

Побратими згадують одну з операцій, під час якої «Кіндер» допоміг врятувати побратими, ризикуючи власним життям. Розповідають, що він був чудовим фахівцем та професіоналом, а ще душею компані, що завжди міг знайти компроміс.

Дмитро Кучерявий загинув 17 грудня 2024 року в результаті ракетного обстрілу поблизу с. Мартинівка (Курської обл, РФ). Похований на Алеї Слави Свіштовського кладовища у Кременчуці. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Вічна шана Герою!

‍