Богдан «VIVA» Кучинський - фанат футбольного клубу "Динамо" (Київ), представник колективу «Viva Kyiv».

Богдан Олегович Кучинський народився 7 січня 2000 року в с. Юрівка (Житомирської обл). Навчався у Малинівському загальноосвітньому виховному комплексі, закінчивши який вступив до Радомишльського ліцею, де здобув спеціальність зварювальника. Втративши батька у 8-річному віці, попри важкі часи, він залишався поряд із мамою, братом і сестрою, демонструючи стійкість і силу характеру.

В дитинстві захоплювався футболом, а в більш дорослому віці - боксом, в якому досяг гарних результатів. Любив прогулянки на природі у будь-яку погоду. Любив малювати і помічав довкола себе речі, які лишалися непомітні, або ж не надто важливі для інших. Бачив світ довкола себе прекрасним і тому  завжди посміхався.

Можливо, вперше усвідомив себе сильним і мужнім козаком та воїном в козацькому таборі під Житомиром (Козацький кіш), коли йому було років 10.

Одноклубники згадують, що Богдан приєднався до фанатського колективу «Viva Kyiv» в 2021 році й одразу справив дуже позитивне враження. Він був зрілою та чесною людиною, швидко знайшов спільну мову з іншими хлопцями у фірмі. Багато хто шанував його за щирість і готовність завжди прийти на допомогу.

- "Для Богдана наш колектив став справжньою сім’єю, у якій його щиро поважали. Ми пам’ятаємо його усмішку на домашніх та виїзних матчах, а також його першу бійку у лісі, де він проявив себе з найкращого боку.

Трохи згодом, після початку повномасштабної війни, він вступив до війська й показав себе справжнім воїном. Навіть після боїв Богдан знаходив час написати в чат, цікавився справами кожного, запитував, чи потрібна допомога, і хотів організовувати різні активності для молодого покоління.

Пам’ять про Богдана — про його хоробрість, любов до країни, до сім’ї та нашого колективу — житиме завжди. Ми будемо передавати її далі".

Після здобуття спеціальності зварювальника, Богдан жодного дня не працював за фахом, проте вміло використовував здобуті навички в повсякденному житті. Головним його захопленням була психологія. Мріючи допомагати людям, почав працювати в реабілітаційному центрі в Житомирі, де спочатку був помічником, а згодом — консультантом.

Близькі та колеги по роботі згадують Богданові велики серце і чисту душу. Прагнучи завжди допомагати довколишнім, він мав рідкісне вміння слухати, аналізувати та переконувати людей, що неодноразово ставало в нагоді у роботі. Тривалий час перед повномасштабною війною працював у реабілітаційному центрі в Києві.

На початку 2022 року Богдан познайомився із майбутньою дружиною Анною, з якою одружились в березні того ж року. Подружжя переїхало до Дніпра, де чоловік працював в охоронному агентстві, а у вересні оголосив рідним, що збирається на фронт.

Пройшовши навчання у Великій Британії, служив на посаді кулеметника-розвідника розвідувальної роти однієї з військових частин. Був нагороджений нагрудним знаком «За бездоганну службу» та іншими відзнаками.

Навесні 2025 року народилась його донька Міланія, для якої тато житиме у фотографіях та численних розповідях близьких та друзів.

Богдан Кучинський загинув 2 липня 2024 року в контактному бою з ворожою ДРГ біля с. Хронівка (Чернігівської обл). Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Вічна шана Герою!

‍