Андрій «Бампер» Гавриленко - фанат футбольного клубу "Динамо" (Київ).

Андрій Ігорович Гавриленко народився 14 грудня 1991 року в Києві. Проживав у Гостомелі (Київської обл). Навчався в школі №13 м. Гостомель, після чого закінчив Київський економічний інститут менеджменту за спеціальністю "Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності". Найбільшими його захопленнями з дитинства були бойові мистецтва, також дуже любив танцювати.

У дорослому житті займався боксом як основним видом спорту, йому це дуже подобалось. При нагоді приймав участь в інших спортивних активностях, серед них важливу частину відігравав футбол та фанатський рух, де отримав незабутній досвід та знайшов гарних товаришів-однодумців. Рідні згадують, що Андрій не цурався будь-якого спорту та просто отримував задоволення. Паралельно зі спортом та тренуваннями, він багато уваги приділяв правильному харчуванню та як правильно комбінувати це все разом. В результаті це сформувало гарну дисципліну, зміцнило його силу волі та духу.

На фанатський сектор столичного "Динамо" вперше прийшов у юнацькому віці з другом. За спогадами близьких, то була абсолютно випадкова подія без будь-яких планів на майбутнє, адже на той час Андрій майже не цікавився футболом. Двоє хлопців вирішили сходити на стадіон, аби швиденько подивитись - в що там грають дорослі дядьки. Але так сталося, що ця подія виявилася доленосною в його житті. Подивившись усю гру та спостерігаючи за фанатами, сам того не очікуючи, Андрій зарядився настільки яскравими емоціями, що просто не міг цього забути. То був чистий заряд енергії від фанатів та гри, який неможливо описати словами. Ось так і життя заграло новими фарбами, а футбол та фанатський рух стали невід’ємною частиною його життя.

В цивільному житті працював в компанії UGEARS, яка займається виробництвом унікальних механічних 3D-конструкторів із дерева, що працюють без батарейок. Робота йому подобалась та була цікавою.

Про особисте Андрій не любив говорити, та завжди казав: "Щастя любить тишу". Полюбляв подорожувати світом та насолоджуватись життям, хотів побачити світ, побувати в різних його куточках, побачити гарні краєвиди, унікальну природу та зустріти цікавих людей.

З перших днів повномасштабної війни Андрій не вагаючись взяв до рук зброю, долучившись до 204 батальйону ТрО м. Києва. Приймав безпосередню участь у важких боях, як при обороні, так і при штурмі ключових позицій на фронті. Згодом, його підрозділ був переформований в один із перших підрозділів аеророзвідки, де він був одним з ключових операторів БПЛА. Разом із своїм підрозділом виконували складні завдання по відбиттю ворожих штурмів, та приймали участь у важливих контрнаступальних діях як підрозділ аеророзвідки-підтримки для основної штурмової групи.

Андрій мав позивний «Бампер», адже завжди брав найскладнішу роботу на себе та йшов першим. За спогадами побратимів, він намагався відштовхувати від свого підрозділу все погане, що міг, пом'якшити будь-які негаразди. Ніби як спрацьовував бампер автівки для пом'якшення удару - таким самим чином Андрій вирішував труднощі для свого підрозділу. Його цінували та любили, бо він був найсильнішою опорою та підтримкою для своїх побратимів у найскрутніші моменти їхнього життя. Андрій вважав свій підрозділ сім’єю, в якій заново переродився та відчував себе як вдома.

Андрій Гавриленко загинув 5 грудня 2023 року під час виконання бойового завдання при обороні с. Кліщіївка, неподалік від Бахмута (Донецької обл), де боровся до останнього подиху. Похований на «Берковецькому» (Міському) кладовищі міста Києва.

Вічна шана Герою!

‍