Донести до всього світу та до наступних поколінь памʼять про полеглих героїв — це одне за головних завдань фонду.Сьогодні саме про такий проект і це не про сам обʼєкт, а про людину, про героя Олександра «Аддамса» Дерев’янко. Про його історію, яку ми продовжуємо розповідати.

Після перших навколофутбольних тем він обрав собі псевдо «Казімір», це така собі алегорія з художником Казиміром Малевічем, адже той малював картини, а Олександр хотів «малювати» обличчя опонентів на темах, тому став постійно відвідувати спортивні зали міста. Займався ММА, боксом та самбо. Здобуваючи прозові місця на змаганнях - дивував тренерів своїм прогресом, адже почав займатися вже з дорослого віку. Саме в цей час на його грудях з'являється татуювання «Крепче стали».

Побратим «Адамса», що був разом з ним в Маріуполі згадує наступне:«Після виходу по тривозі 24 лютого в район зосередження, ми зустрілись у перших числах березня, коли стояли на одній позиції. Там вже під час обстрілів, та контактів з противником , я побачив , що він став ще сміливішим, постійно намагався шукати позитивні речі в ситуаціях,  та багато жартував, бо жарти були ліками від страху, та піднімали бойовий дух.«Адамс» на своєму "Спартані" займався вогневим прикриттям, допомагаючи побратимам вийти з під обстрілів, вивозив поранених. Багато бійців, яких було евакуйовано з оточеного міста гелікоптерами, або вдалося повернути з полону - сьогодні живі саме завдяки другу «Адамсу».