Олександр «РДГ» Черначук - фанат футбольного клубу "Верес", представник колективу «Рівне Ультрас».
Олександр Юрійович Черначук народився 24 травня 2000 року в місті Рівне. Проживав із родиною в селі Карпилівка (Рівненської обл). Навчався в Рівненському обласному ліцеї, після чого вступив до Автотранспортного фахового коледжу, а вищу освіту здобув у Національному університеті водного господарства та природокористування. З дитинства захоплювався боротьбою, автомобілями та футболом. Зокрема відвідував секцію з муай-таю, неодноразово брав участь у змаганнях, де виборював перші місця.
Олександр жив футболом і фанатизмом. З дитячих років ганяв мʼяч в дворі і в досить юному віці почав відвідувати стадіон. Вмів правильно розставляти пріоритети. Позивний «РДГ» зʼявився, коли використав чорний дим (фішку Рівненської трибуни) попри заборону, привернувши до себе увагу старших товаришів, серед яких згодом зайняв свою нішу і здобув повагу. Став невід'ємною частиною основного фанатського середовища рівненського сектору. Активно приймав участь в життєдіяльності трибуни, в лісних бійках займав ряд серед представників Рівного та «Kids of Capital» ("Динамо", Київ) з якими мав тісні дружні стосунки. За спогадами одноклубників, Олександр виділявся бойовим характером, хорошою фізичною підготовкою та міцним духом, стояв до кінця і надихав товаришів з якими стояв пліч-о-пліч.
Окрім футболу захоплювався також мотоциклами та іншою автомобільною технікою, і саме з цим вирішив повʼязати свою майбутню професію. Мріяв про власну СТО, проте війна внесла свої корективи.
Попри свій юний вік, Олександр долучився до сил оборони України в перші місяці повномасштабного вторгнення, тоді ще в складі ДФТГ. Пізніше доєднався, разом зі своїми друзями, і на той час вже побратимами, до складу одного з підрозділів руху опору ССО. Завжди був старанним та сумлінним на заняттях: багато відпрацювань з тактичної медицини, вогневої підготовки, тактики малих підрозділів. Тривалий час не міг офіційно оформитись в Збройні сили, тому в 2023 році підписав контракт. Займав посаду водія-електрика відділення взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів 144 ЦВП ССО.
Побратими згадують, що «РДГ» було безліч історій, як за період служби, так і поза нею; як під час тренувань, так і безпосередньої роботи на ЛБЗ. Олександр завжди виділявся своєю працьовитістю, наполегливістю, сумлінно виконував поставлені перед ним задачі, без «задніх передач». Приймав безпосередню участь в надскладних бойових десантних операціях на островах Херсонщини; в районах Донецької обл. (Авдіївка, Покровський район). За час служби був нагороджений відзнакою «Золотий хрест» та відзнакою «За оборону України».
Особливо варто відзначити роботу «РДГ» в районі Авдіївки, де виконував бойові завдання в складі малої тактичної групи, зібраної за короткий проміжок часу. Група відповідала за коригування артилерійського вогню. Згодом вирушивши в район Покровська, оперував тяжкими авіаційними комплексами, ефективно знищуючи живу силу противника. Олександр залишився людиною, яка без зайвих докорів сумління чи вагання, приймала важкі і водночас потрібні рішення.
Олександр Черначук загинув 8 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. Похований в с. Караєвичі (Рівненської обл). Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно), має відзнаку почесного громадянина міста Рівне, а також відзнаку Православної церкви України «За жертовність та любов до України».
Вічна шана Герою!
