Роман «Бенч» Черненко - фанат футбольного клубу "Дніпро", представник колективу «Перспектива 14».

Роман Олександрович Черненко народився 25 травня 1995 року в Дніпрі. З юного віку був охочим до спорту та вирізнявся стійкою патріотичною позицією. Займався контактними єдиноборствами, серед яких віддавав перевагу класичному боксу. Прийшовши на фанатський сектор в 15-річному віці активно підтримував команду, часто відвідуючи виїзні матчі рідного клубу. На трибуні долучився до першого складу навколофутбольного колективу «Перспектива 14», котрий фактично був наступним поколінням старших та більш відомих одноклубників з «МиД».

Серед вболівальників Роман зустрів людей з близькими поглядами та переконанням , котрі стали його справжніми друзями. З ними пройшов революційні події в Дніпрі, коли місцевим фанатам та патріотично налаштованій молоді довелося силою відстоювати місто у вуличних зіткненнях із проросійськими "тітушками". З початком російського вторгнення на сході України. як і багато його одноклубників, Роман збирався стати на захист Батьківщини. В серпні 2014 р. під час Іловайської операції загинув азовець «Дєрзкий», котрий був другом хлопців з «Перспективи 14» і мав значний вплив на молодий колектив. Після цієї втрати «Бенч» остаточно вирішив йти на війну.

Долучившись до «Азову» у вересні 2014 р. пішов до підрозділу розвідників, де став номером розрахунку АГС. Побратими Романа згадують, що він швидко опановував військову справу та мав неабияке завзяття, сміливо виконуючи розвідувальні завдання. 10 лютого 2015 року розпочиналася Павлопіль-Широкинська наступальна операція. Попри загальний піднесений настрій перед звільненням рідної землі, азовці усвідомлювали, що бої не будуть легкими. Наче передчуваючи щось недобре, напередодні «Бенч» склав прощального листа та залишив його побратимові із позивним «Обама», аби той передав останні слова його мамі.

14 лютого, після успішної зачистки Павлополя та Лебединського в складі, «Бенч» брав участь у наступі на Широкине (Донецької обл). Зав’язався бій, в ході якого його розрахунок АГС знищував живу силу та техніку ворога. Ворожі збройні формування та російські терористи підтягнули важке озброєння та почали обстрілювати Широкине з САУ. На жаль, уламки одного зі снарядів обірвали життя Романа Черненко. Один з уламків поранив ногу, на що медики одразу ж звернули увагу, перевʼязавши кровотечу, але інші пробили бронежилет та легені мужнього Воїна.

Указом Президента України від 15 травня 2015 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Меморіальна дошка на честь полеглого Воїна прикрашає фасад Дніпропетровського залізничного ліцею, де колись навчався Роман. За два тижні після загибелі свого відданого фаната, футболісти "Дніпра" вшановували його пам’ять, вийшовши на поле у футболках із фотографією «Бенча» перед матчем з луцькою "Волинню". Татуювання з портретом свого друга та побратима Романа, мав на тілі інший азовець з Дніпра - Денис «Шкіпер» Котенко, який поліг в повномасштабну війну під час оборони столиці.