Денис «Трейн» Бабій - фанат футбольного клубу "Нива" (Вінниця), представник колективу «Sportowia».

Денис Олександрович Бабій народився 5 липня 1993 року в селі Салькове (Кіровоградської обл), де навчався в місцевій загальноосвітній школі. В 2001 році родина переїхала до Вінниці, де продовжив навчався в школі №29, після закінчення якої вступив до Одеської національної академії зв'язку ім. О. С. Попова. Займався контактними видами спорту, зокрема боксом та фрі-файтом. За спогадами рідних, з раннього віку був дуже самостійним, намагаючись вирішувати будь-які питання, чи то із навчанням, чи то інші життєві обставини. Мав хист до малювання, який пізніше спонукав до того, аби почати захоплюватися татуюванням та графіті.

З 2008 року почав відвідувати фанатський сектор вінницької "Ниви". За свою любов до подорожей потягом отримав позивний «Трейн». Згодом став одним з лідерів фанатського руху. За роки активної підтримки клубу на стадіонах та за їх межами був дотичний до кількох навколофутбольних колективів, котрі з’являлися і зникали в місті. Розпочавши свій фанатський шлях разом із ультрас-рухом «Greenadiers», потім були «Колектив» і «Sportowia» - всі вони залишили свій слід в історії вінницького фанатського руху. Взяв участь у багатьох гучних навколофутбольних подіях.

1 грудня 2013 року, разом з іншими вінницькими фанатами, «Трейн» був учасником протестів на вул. Банковій в Києві. В подальшому брав участь у визначних для країни подіях Майдану. В ті дні представники вінницького руху були активними учасниками опору злочинній владі як в столиці, так і в рідному місті. Після початку війни на Сході, організовував та возив гуманітарну допомогу на Донбас, а ще допомагав родинам, які втратили на Майдані своїх рідних.

Багато часу «Трейн» приділяв роботі з молоддю. Займався патріотичним вихованням, був очільником вінницького осередку організації «Центурія», до якої входили наймолодші члени Азовського руху. Займався стрільбою, а в подальшому став інструктором з вогньової підготовки. Ініціював евакуацію людей під час вибухів складів з боєприпасами в Калинівці у 2017 році. В ті роки із ім’ям Дениса пов’язували велику кількість антикорупційних та просто суспільно-корисних ініціатив, які відбувалися в місті. Свою повагу та підтримку висловлювали люди в різних колах політичного та громадського життя міста.

Восени 2019 року Денис одружився із коханою Іванною, з якою зустрічались з 2013 року. - "Це було кохання про яке пишуть в книжках та знімають фільми", - згадує вона. Подружжя мало безліч планів на майбутнє. Керував тату-салоном, який був місцем реалізації творчого натхнення для Дениса і його друзів. Мав сповнене пригод життя із подорожами, сплавами на човнах та походами.

В перші дні повномасштабної війни, Денис, разом з групою представників вінницького руху, вирушили на оборону столиці. Долучившись до ТРО «Азов-Київ», одразу став командиром взводу. Під час оборони Києва взяв на себе командування ротою в ході одного з ключових боїв на цій ділянці фронту - селі Мощун. Не в останню чергу, завдяки зусиллям його роти наступ ворога був зупинений, столицю вдалося відстояти.

Після звільнення Київської обл, «Трейн» брав участь у спробі деблокади Маріуполя. В складі новосформованої 3-ї ОШБр успішно діяв зі своїми бійця на Запорізькому напрямку. Командував піхотною ротою під час Бахмутської кампанії. Денис Бабій загинув 21 квітня 2023 року обороняючи місто Бахмут, отримавши поранення несумісні з життям.

За півтора місяці після загибелі Дениса, народилася його донька - Соломія. Він дуже чекав народження дитини, мріючи закінчити війну перемогою, аби у всіх українських дітей було мирне майбутнє.

Прощалися із Денисом на рідному стадіоні «Хімік», на секторі якого він із друзями багато років підтримував "Ниву". Похований на Алеї Героїв Сабарівського кладовища у Вінниці. 25 серпня 2023 року Денису Бабію присвоєно звання «За заслуги перед Вінниччиною». Восени того ж року, на його честь було перейменовано колишню вул. Верхарну, на якій колись жив Денис.